Ночами, коли наш син, здається, хоче лише стрибати в ліжку вгору-вниз, ми розповідаємо йому історії про те, як усі люди, яких він знає, саме цієї миті сплять. Ми говоримо про те, де вони сплять, що вони робили того дня і що їм сниться.
У цій історії ми хотіли глянути ширше, що розповів би місяць про те, як діти з усього світу, які живуть у дуже різних умовах, лягатимуть спати сьогодні ввечері. — Автори.

З кожної проданої книги 10% відсотків перераховується в організацію «СОС Дитячі містечка Україна», яка захищає дітей, що залишилися без батьківської опіки, їх права та інтереси.

Юлія Ґвілім щойно перемогла з ілюстраціями до цієї книжки на міжнародному конкурсі молодих ілюстраторів The Golden Pinwheel у Шанхаї. Ориґінальне видання вийшло у Південній Кореї у видавництві «Who’s Got My Tail».

Найкращим часом для того, щоб почати говорити з дитиною про різність та рівність людей — коли вона починає помічати відмінності. До трьох років малеча вже бачить різницю у зовнішньості, кольорі шкірі, а з чотирьох до шести років вже ідентифікує свою етнічну приналежність, сім’ю в якій живе та інше. Тому надзвичайно важливо у цьому віці допомагати розвивати толерантність та повагу. «І місяць мені розповів» — це не просто фантастично красива дитяча книга, але й інструмент до соціальних змін. Я дуже рада, що у нас всіх тепер є змога читати її разом з нашими дітками українською. — Ініціаторка видання Анастасія Дєєва, виконавча директорка фонду «100% ЖИТТЯ».

Коли мій видавець з Південної Кореї запропонував мені намалювати казку, яку би читали дітям на ніч, я знала, це має бути книжка не тільки про затишну спальню, в якій батьки цілують своє немовля на добраніч. Такі казки мені теж подобаються, але я не я не хотіла додавати ще одну до чималого наявного переліку. Моя робота спрямована на дітей, бо вони — світ завтрашнього дня і, сподіваюся, кращий світ.
Іноді, коли я відчуваю себе безсилою — політики роблять поганий вибір, величезна екологічна криза, люди страждають від війн та насилля, – я думаю про казки як насіння для змін на краще. Я думаю, що книжки це дуже сильний інструмент для позитивних соціальних змін. Звичайно баланс між серйозністю теми і казковою подачею дуже тендітний, хочеться, щоби мої історії були цікавими, дивними, можливо несподіваними! Я хочу, щоб читачі отримували від них задоволення, але також, можливо, дізнавалися й уявляли те, про що вони досі не думали і не знали. — Юлія Ґвілім

Толерантність — почуття, емоція, якість, яка потрібна абсолютно кожній людині, нарівні з повагою, любов’ю, радістю, прихильністю та відданістю.
Там, де є жорстокість та агресія, на іншому березі завжди буде добро, тепло та прийняття. Так я бачу світ, де ростуть мої діти. Світ, де ти не байдужий до іншого. Де твоє життя – цінність, а не колір шкіри, віросповідання або фізичні риси.
Нехай ця книга подарує кожній дитині відчуття безпеки та дружби. Мабуть, головні атрибути казки… — Анастасія Левченко, лікарка-алерголог, кандидатка медичних наук, співзасновниця клініки AirDOC

Переклад з англійської Ани Море
Коректорка Марина Гетманець
Верстка Олександри Стронґовської
Відповідальна за випуск Лілія Омельяненко

Жінки, які долучилися до створення українського видання цієї книжки, хотіли насамперед розповісти своїм дітям, яке важливе різноманіття та його прийняття. Ми щасливі допомогти і вам створити діалог з вашою дитиною на такі важливі теми.

Ваші Юлія та Сем Гвілім, Анастасія Левченко,
Анастасія Дєєва та команда «Видавництва».

Видання стало можливим завдяки підтримці Анастасії Левченко.